Скраплю я завжди із помічниками і у мене їх більше ніж достатньо: троє Зайців і кіт, вірніше кицька, котра шалено любить мої папери і квіти (досить Дарині кинути якусь квітку на підлогу як Бася одразу мусить погризти все).
І навіть фотографування для мене часом перетворюється у марафон із перешкодами: постійно бігаю по хаті і тікаю від ручок-ніжок-лапок юних поціновувачів прекрасного. Але сьогодні я вирішила не розганяти поміч, бо інколи фотографії із ними стають живішими. Сьогодні я знимкувала подарунок нашому дідусеві, краси особливої не буде, бо пакувала вчора ввечері, ну але придумала як запакувати рушник і тому вирішила для себе таки зробити знимки.
Отож, фото перше, ноги поМічниці
Ось так виглядав рушник
Це основний подарунок
А це ще одна помічниця, котра спочатку невдоволено нявкала, бо я зайняла її спальне місце на підвіконні, а потім таки вирішила погризти паперу трохи
Ось так гуртом ми творимо, навіть тепер, я пишу, а Даруся залізла на стіл і показує пальчиком кицю на моніторі. :)
Молодці!! Чудові подарунки, а фото дійсно дуже-дуже класні!!!:)
ВідповістиВидалити