Запрошення

Доробила нарешті дитячі запрошення. Вже писала, що  у Петрика були уродини і він захотів собі святкувати із дітьми. Кожного дня у нас змінювалася кількість запрошених :) Нарешті посадила дитину перед собою і таки владнала проблему шляхом довгих переговорів. Якось одного стилю того разу не дотримувалася, оскільки теми вечірки немає то і запрошення всі робила різні (щоб не нудно було).
Тут Дмитрик шалено допомагав і розмазав пальчиками чорнило поки я побігла штамп мити, але вже не переробляю, лінь :)

Це запрошення подобається мені найбільше, лаконічно і зрозуміло :)

На цьому вирішила утилізувати обрізки, маю багато маленьких клаптиків паперу і шкода їх викидати, то потроху клею в дитячі роботи (там мені пасують найбільше)

А цю листівку щойно доробила, прийшов мій папір від Echo park хлопчачий, то одразу сіла за роботу, перерізала півпачки паперу і трохи попустило :)

Ще покажу іменинника, світлина зроблена в селі:

Ну і заодно пустунчика-пестунчика Дмитрика, в котрого збитки робляться самі, а оченята такі світлі-світлі і невинні:

Жив собі годинник

І було йому дуже самотньо. Бо обшарпані стрілки втомилися ходити, старий корпус болотнозеленого кольору виблискував все новими подряпинами і тільки час до часу діти брали його до рук, заводили і на всю хату хрипло нагадував про себе старий будильник. Викинути шкода було, а от тримати - сумно, тому я взяла до рук банку акрилової фарби, стару Дарусину знимку, кілька квіточок і - за роботу.
Результат? А ось:

Знимкувала на природі, бо годинник забрала зі села і нарешті повернула його на місце.Тепер на підвіконні красується Дарусина знимка замість старого, потріпаного часом годинника.

Під настрій

У штампах з любов'ю стартував новий етап поєднання: сірий колір. І якось захотілося спробувати. Настрій відповідний, якась депресія, навіть не скраплю останнім часом (маю в роботі альбом і щось він мені дуже туго іде), одним словом саме час додати кольору у сірі будні. Листівочка зробилася доволі швидко, але вийшла якась нетипова для мене, напису не додавала,  нехай буде універсальною (для кого і взагалі для чого робила так і не придумала :)), просто витягнула із запасів папір відповідний ( а я взагалі паперовий маніяк: у маґазин іду за баночкою клею а несу додому торбу паперу, основне що потім придумати тому паперу застосування так і не можу :) по півроку), квіточку зробила із білої гарденії: замалювала сумішшю чорної-білої-срібної гуашевої фарби і склала кілька квіточок докупи, тичинки задумувалися як кольоровий акцент, але здалося мені мало кольору, тому додала ще і жовтої стрічки. Фатин також замалювала гуашшю (потім соромно було вийти на вулицю, бо малювала без рукавичок):

Ось таким вийшов мій сірий. Спробую свої сили у проекті Поєднання:

Ну і щоб зовсім не видавалося, що я тут сіродеприсую, покажу заодно запрошення на дитяче свято. Скоро уродини у нашого найстаршого Перстеника, дитина планує запросити друзів, тому роблю запрошення (мені видається дуже зручно: письмово повідомити батьків про дату, місце проведення забави і обов'язково пишу ще наші із чоловіком координати). Отже, перша запрошення. У планах ще кілька іншого формату, але бракує мені паперу для втілення задуму, тому продовжу мабуть роботу на вихідних: