,,, Альбом, тепер фото

,,, І.. задумалася. Пішла купувати шестерні й зрозуміла що ані ґранж, ані стімпанк мені не імпонують. Ну не можу себе змусити і все. Зате безмежно люблю американський стиль. Щоб весело, барвисто, картато і невимушено.А ще ну дуже-дуже мені припала до душі нова колекція від українського виробника. Хлопчача, чудова альтернатива американському паперу. Але ж альбом чоловічий? Ну і що? у 8 і 10 років мої чоловіки вже також - справжні мужчини. Спробуйте їм тільки сказати в порядному товаристві, що вони ще діти!  Тому альбом чоловічий, але для зовсім юних чоловіків :)
Але, щоб двічі не ходити, вирішила я сумістити СП і спробувати себе ще і одному, від Скрапмир
Чому? Тому що умова першого етапу: рвемо папір. І саме ця вимога наштовхнула мене на ідею. Адже хлопці - вони всі хулігани і вреднюги. Із побитими колінами, порваними джинсами (навіть сьогодні вранці середній прибіг похвалитися, що вже подер на коліні джинси), Із кишень у них вилітають самостійні роботи, котрі не встигли вчасно заховати від мами, гральні карти, ключі до машинок і різні-різні запчастини. Все це я і намагалася відобразити на своїй  сторінці. Папір рвала руками, рвала під лінійку, кальку добряче зіжмакала, отримала масу задоволення від процесу. Це, знаєте, така-собі медитація: сісти тихенько і рвати-рвати-рвати той папір, прислухаючись до тиші :) Отож, показую, сторінка у рамках СП RE-Формат:

І повністю розворот:

Альбом

Якось давно вже я нічого не писала. Скраплю. Інколи навіть знимкую роботи, а от писати і вести блог бажання не було. Пора із нового року трохи себе змушувати, витягувати за вуха :)
А поштовхом для повернення стало СП у Вензелику. Отож, альбом. Чоловічий. Ну гаразд. Чоловіків у мене вдосталь, чоловіки у мене різного віку, тому творити є для кого - вирішила я і...

Коробочка для цукерок

Ох, давно ж я тут не була :) Скраплю, а от знимкувати і тим більше писати все бракує часу. Ну, буде потроху виправлятися. Отож, коробочка. На останній дзвоник моя дитина забагла собі неординарного подарунку для вчительки. Є чого, скажу я вам. Вчителька у нас - золото. Хочеться дякувати їй щодня, тож мама не особливо сперечалася з дитиною і... сіла робити коробочку для солодощів. Мало би то все виглядати інакше, але вже в процесі я собі подумала, що, мабуть, така буде найкраща (бо може використовуватися згодом як скриньку). Всередину ми насипали цукерок (доволі багато вдалося втиснути, ще мусили дзвонити таткові щоб докупив нам солодощів :), татко вдома, щоправда, трохи побурчав, що то ціла скриня а не скринька, але цукерки приніс).
Ось так виглядала наша скриня:

Ну і наша гоп-компанія, тут видно реальні розміри коробочки:

Скриньку робила сама, клеїла із палітурного картону, обклеювала тільдопапером і мереживом, всередині також папір із колекції Тільда (не встигла зазнимкувати, ховала від малявок, бо їм дуже треба було "порозглядати").